Власники можуть пояснювати це характером, настроєм або віком. Проте зміни поведінки та рухливості справді можуть бути проявами болю.
Розглянемо
7 змін у поведінці собаки, на які варто звернути увагу.
1. Собака більше не хоче стрибати
Раніше собака легко застрибував на диван, у машину або на улюблене крісло, а тепер стоїть поруч, вагається чи чекає на допомогу?
Власник може вирішити, що тварина просто стала обережнішою. Але небажання стрибати іноді пов’язане з тим, що певний рух спричиняє дискомфорт або біль.
Причина може знаходитися в суглобах, зв’язках, м’язах або хребті. Особливо важливо звернути увагу, якщо зміна з’явилася раптово або поступово посилюється.
2. Собака неохоче ходить сходами
Ще одна зміна, яку легко списати на лінь: собака зупиняється перед сходами, довго готується до підйому, рухається повільніше або взагалі намагається уникати сходів.
Підйом і спуск створюють додаткове навантаження на опорно-руховий апарат. Тому проблеми, які майже непомітні під час звичайної ходьби, можуть сильніше проявлятися саме на сходах.
Так поводитися можуть собаки з болем у суглобах, травмами, проблемами колінного суглоба або хребта.
3. Собака довго вкладається або часто змінює положення
Зверніть увагу на те, як собака відпочиває.
Якщо раніше він просто лягав і засинав, а тепер кілька разів повертається, встає, переходить на інше місце або довго шукає зручне положення, це теж може бути важливою підказкою.
При болю тварина інстинктивно намагається знайти положення, в якому неприємні відчуття будуть меншими. Особливо насторожує ситуація, коли така поведінка виникла нещодавно і повторюється регулярно.
4. Собака став менш активним
«Він просто подорослішав» або «вже не такий енергійний, як раніше» — цілком логічні пояснення, особливо коли йдеться про старшу собаку.
Проте зниження активності не завжди пояснюється лише віком.
Якщо собака менше грається, швидше втомлюється, не хоче довго гуляти або відмовляється від активностей, які раніше любив, варто звернути увагу на його рухи та загальне самопочуття.
Хронічний біль може розвиватися поступово. Тварина просто починає уникати рухів, після яких їй неприємно.
5. Собака став дратівливим або не хоче, щоб його торкалися
Навіть дуже лагідна собака може несподівано почати уникати дотиків, відходити, коли її хочуть погладити, або нервувати під час спроби взяти на руки.
Особливо показовою може бути реакція на дотик до певної ділянки тіла.
Не варто одразу пояснювати таку зміну «поганим характером». Якщо поведінка для собаки нетипова, однією з можливих причин є біль. Тварина намагається захистити місце, дотик або рух якого спричиняє неприємні відчуття.
6. Собака почав інакше вставати, сідати або ходити
Не кожна проблема опорно-рухового апарату починається з очевидної кульгавості.
Іноді власник спочатку помічає щось набагато менш виразне:
- собака повільніше встає після сну;
- незвично сідає;
- переносить вагу на інші лапи;
- рухається скутіше після відпочинку;
- змінюється звична хода;
- тварині складніше розвертатися або виконувати знайомі рухи.
Такі зміни можуть мати як ортопедичне, так і неврологічне походження. Визначити причину лише за зовнішнім виглядом собаки не завжди можливо.
7. Собака уникає звичних рухів, хоча загалом виглядає здоровим
Це одна з найпростіших ознак, яку водночас легко пропустити.
Собака їсть, гуляє, зустрічає господаря і на перший погляд почувається нормально. Але він більше не біжить за м’ячем, обходить слизьку підлогу, не стає на задні лапи, не хоче застрибувати в автомобіль або обирає інший спосіб виконати звичний рух.
Тварини здатні пристосовувати свою поведінку до дискомфорту. Тому питання не лише в тому,
чи може собака виконати певний рух, а й у тому, чи не почав він цього руху уникати.
Ортопедична чи неврологічна проблема?
Схожі зовнішні ознаки можуть виникати з різних причин. Зміна ходи, небажання стрибати або труднощі при вставанні можуть бути пов’язані з суглобами, зв’язками, м’язами, хребтом або нервовою системою.
Саме тому важливо не намагатися встановити діагноз лише за одним симптомом.
Наприклад, порушення функції колінного суглоба може потребувати огляду ветеринарного ортопеда та спеціальної діагностики. При певних патологіях колінного суглоба можуть застосовуватися сучасні хірургічні методики, зокрема
TPLO та TTA.
Якщо ж проблема має неврологічне походження, підхід до діагностики та лікування буде іншим. У ветеринарній нейрохірургії при відповідних показаннях застосовуються, зокрема, такі операції, як
геміламінектомія та вентральний слот. Тактика лікування завжди залежить від конкретного діагнозу та стану тварини.
Чому краще не чекати появи сильної кульгавості?
Очевидна кульгавість — далеко не єдиний сигнал проблеми. Власник, який щодня бачить свою собаку, часто може першим помітити набагато тонші зміни.
Корисно порівнювати поведінку тварини не з іншими собаками, а з нею самою кілька тижнів або місяців тому.
Чи так само легко вона встає? Чи охоче стрибає? Чи не змінилася хода? Чи не стала коротшою прогулянка? Чи не з’явилися рухи, яких раніше не було?
Якщо відповідь на одне або кілька запитань змінилася, це привід уважніше придивитися до тварини.
Коли потрібна консультація ветеринара?
Запланувати огляд варто, якщо незвична поведінка повторюється, зберігається або посилюється, а також якщо ви помітили зміни ходи, кульгавість, скутість чи очевидний біль.
Терміново звернутися по ветеринарну допомогу потрібно, якщо собака раптово не може нормально стояти або ходити, різко ослабли кінцівки, виникла сильна болючість чи стан швидко погіршується.
Не давайте собаці людські знеболювальні препарати без призначення ветеринарного лікаря. Деякі звичайні для людини ліки можуть бути небезпечними для тварин.
Ви найкраще знаєте звичайну поведінку своєї собаки
Ветеринар бачить тварину протягом прийому, а господар — щодня. Саме тому ваші спостереження можуть бути дуже важливими для діагностики.
Якщо собака почав поводитися або рухатися не так, як раніше, можна записати коротке відео: як він ходить, встає, сідає або долає сходи. Такі спостереження можуть допомогти лікарю краще зрозуміти, як проблема проявляється вдома.
У ветеринарній клініці
«Білий Вовк» проводять діагностику та лікування ортопедичних, неврологічних і травматологічних патологій у тварин. Якщо ви помітили одну або кілька описаних змін, не обов’язково чекати, поки вони стануть очевиднішими. Зверніться до клініки для консультації та огляду собаки.
